Трансцендентальна медитація

Запрошуємо вас дізнатися більше про рух "Трансцендентальна медитація"

ЗАСНОВНИК: Махаріші Махеш Йоги.

ДАТА ЗАСНУВАННЯ: 1958 р.

ОФІЦІЙНІ ПУБЛІКАЦІІ: Science of Being and Art of Living, Maharishi’s Absolute Theory of Defence, Maharishi’s Absolute Theory of Goverment, Introduction to Maharishi Vedic University.

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА: Штаб-квартира у м. Вашінгтон, округ Колумбія, США. У США, Росії, Україні та інших країнах діють Міжнародні університети Махаріші.

ХАРАКТЕРНІ ТЕРМІНИ: Ефект Махаріші, Наука Творчого Інтелекту, Польоти Йогів, аспекти життя.

ІНШІ НАЗВИ: Виконавча Рада Світового Плану; Партія Природного Закону; Товариство Творчого Інтелекту; Наука Творчого Інтелекту; Наука Творчого Розуму.

ІСТОРІЯ
„Трансцендентальну медитацію” (ТМ), яка рекламує себе як медитативний метод досягнення „безтурботності без наркотиків”, приніс на Захід 1959 р. Махаріші Махеш Йоги (справжнє ім’я – Махеш Прасад Варма), у минулому – послідовник Свамі Брахмананда Сарасваті Махараджа, відомого й високоповажного індійського гуру. У свого вчителя він перейняв не лише певний погляд на життя й техніку медитації, але й натхнення нести ці об’явлення за кордон” (Ruth A. Tucker, Another Gospel: Alternative Religions and the New Age Movement, 1989, с. 382). На новому місці, в Каліфорнії, „привабливість нової релігії була зумовлена тим, що вона пропонувала мир, щастя і духовне зростання через систему глибокої медитації” (Richard Kyle, The Religious Fringe: A History of Alternative Religions in America, 1993, с. 205).

До кінця 1960-х років Махаріші Махеш Йоги вже став популярним, „набуваючи знаменитих послідовників”, серед яких були такі імена, як „Бітлз”, Міа Ферроу та зірка американського футболу Джо Намат (Gordon R. Lewis, What Everyone Should Know about Transcendental Meditation, 1075, с. 3). Проте „популярність Махаріші послабла”, і він „1979 року повернувся до Індії, щоб повністю переглянути свою стратегію” (The Religious Fringe, р. 205).

До 1972 року Махаріші видозмінив Трансцендентальну медитацію, пристосувавши її до своєї нової стратегії, названої „Світовим Планом”. Метою цього плану було „донести всебічне розуміння знання і життя до всього світу” (там само). Виходячи з цих майже місіонерських прагнень, Світовий План застосовував ідеї Махаріші до „особистих, політичних, освітніх, екологічних, соціальних, економічних і духовних сторін життя” (David Haddon and Vail Hamilton, TM Wants You!: A Christian Response to Transcendental Meditation, 1976, с. 20). У процесі пристосування Махаріші „у проповіді ТМ вміло переніс акцент з духовного на практичне й наукове і цим захистив своє духовне вчення від протидії з боку як матеріалістів, так і релігійних людей” (там само). Більш того, нова стратегія „дозволила ТМ заручитися підтримкою уряду й отримати місце в учбових планах громадських освітніх закладів, у чому, напевно, їй би відмовили, якби вона була представлена у колишніх духовних термінах” (там само). „Віднині Махаріші представляв ТМ як науку, а не релігію, використовуючи більше мову психології, ніж духовну термінологію. Він прагнув уникнути конфлікту в питанні стосунків церкви і держави” (The Religious Fringe, сс. 205-206).

Здійснена Махаріші відповідно до Світового Плану секуляризація ТМ виявилася успішною і укріпила позиції ТМ, допомігши їй не стати черговим короткотривалим захопленням. Кілька років по тому „шість учбових закладів Нью-Джерсі отримали грант на 40 612 доларів від Департаменту санітарної освіченості та благоустрою (Department of Health Education and Welfare) на організацію експериментальних класів” (Leslie Goldberg, “Meditation Movement: From Levitation to Litigation”, San Francisco Examiner, September 10, 1989, с. E3). Палата Представників штату Іллінойс прийняла резолюцію, що заохочувала учбові заклади викладати ТМ (там само). „Федеральний уряд виділив 17 грантів на проведення дослідів у галузі ТМ” (там само). Коли 1975 року Махаріші виступав на телевізійному „Шоу Мерва Гріффіна” (одне з найпопулярніших шоу в Америці на той час), ведучий та його гості висловилися у підтримку ТМ на очах майже 30 млн. глядачів. Зауваження Мерва Гріффіна про те, що ТМ викладається у багатьох школах і використовується багатьма фірмами, лікарнями, спортивними командами та армією, дуже сприяло зростанню популярності ТМ (Another Gospel, сс. 382-383). До кінця 1975 року дві книги зі списку бестселерів були присвячені ТМ, і ТМ увійшла у „новий період респектабельності, оскільки... бізнесмени, професійні спортсмени і члени Конгресу” почали займатися медитацією (San Francisco Examiner, September 10, 1989, с. E3).

Проте після 1975 року доля знову відвернулася від ТМ. „Кількість людей, що вивчають ТМ, різко скоротилася” (The Religious Fringe, с. 206). У відповідь „керівники ТМ проголосили нову, прогресивнішу програму, яка повинна була навчити тих, хто медитує левітувати і зникати внаслідок зусилля волі” (там само). Такі кричущі заяви „псували науковий імідж ТМ”, який вона намагалася створити, і, як наслідок, організація позбулася довіри (там само). Коли Федеральний суд постановив, що ТМ є релігійною практикою”, і ця постанова була підтримана Апеляційним судом 3-го округу США (справа „Малнак проти Йоги”), ТМ зобов’язали підкоритися Конституції США (The Religious Fringe, с. 207), що позбавило ТМ привілею не лише отримувати кошти з федеральних фондів, але й викладати у школах, які були головним полем діяльності ТМ (там само).

На довершення до всіх невдач, ТМ почали піддавати критиці як таку, що принесла більше шкоди, ніж користі своїм послідовникам. 1978 року журнал Psyhology Today повідомив про те, що у „значної кількості” тих, хто займається медитацією, розвинулися „тривожність, депресія, фізичне та розумове напруження та інші хворобливі симптоми” (San Francisco Examiner, September 10, 1989, с. E3). 1980 року Інститут молоді та суспільства при уряді Західної Німеччини підготував доповідь, у якій ТМ називалася „психогрупою” і де йшлося про те, що більшість людей, які пройшли через ТМ „зазнали психічних та фізичних розладів” (Edward Epstein, “Politics and Transcendental Meditation”, San Francisco Chronicle, December 29, 1995, с. A1).

Організація ТМ відповідала на критичні публікації посиланнями на інші дослідження, в яких відзначалися благотворні результати медитації. Проте багато з цих досліджень також опинилися під вогнем критики, як тільки з’ясувалося, що вони часто не достовірні з причини відсутності „незалежного підтвердження шляхом строгої наукової експертизи” (John Ankerberg and John Weldon, Enciclopedia of New Age Beliefs, 1996, с. 438). Окрім того, що ТМ часто не могла посилатися на дослідження, проведені на рівні високих наукових стандартів, відмічалося, що „маркетингова діяльність руху ТМ” передбачала „широкий спектр дезінформації, обман та маніпуляцію світською та науковою пресою з метою набуття більшої респектабельності та отримання більших доходів” (The Cult Observer, vol. 8, no. 9, 1991, с.3).

З огляду на обставини, що відкрилися, деякі колишні прибічники ТМ, ті, хто проходили поглиблений курс навчання чи готувалися стати вчителями, наприкінці 1980-х років почали судитися з організацією. Найтиповішими були звинувачення в тому, що ТМ та її дочірні організації „організовані на зразок культу”, „займалися шахрайством та використовували методи впливу на свідомість”, „виманювали у членів організації гроші, працю та значну частину їхнього життя” (Kenneth Pins, “Tranquil state of TM shaken by former mediators’ charges”, The Des Moines Sunday Register, November 18, 1990, с. 1A).

Один колишній член ТМ, Роберт Кропинський, висунув звинувачення, що організація ТМ „дала неправдиву обіцянку навчити його літати”, а насправді навчила студентів „підстрибувати з ногами, складеними у позу лотоса” (“Man Who Said He Didn’t Get to Fly Awarded $ 138,000”, Washington Post, January 14, 1987, с. B04). Хоча, врешті-решт Кропинський програв справу, федеральний суд присудив йому компенсацію в 137 890 доларів після того, як огранізації ТМ були визнані винними в „шахрайстві та несумлінності” (там само).

Трансцендентальна медитація ризикнула проникнути до сфери політики, коли 1992 року на території студентського містечка Міжнародного університету Махаріші у м. Фейрфілд, штат Айова, була заснована Партія Природного Закону (San Francisco Chronicle, December 29, 1995, с. A1). Створення „американської партії, однієї з приблизно 40 подібних партій у різних країнах світу, відбулося після того, як на початку 1990-х Махаріші розпорядився, щоб його послідовники увійшли до політичного життя” (там само). Використовуючи „засновані на ТМ ідеї у боротьбі за рішення, які повинні були позитивно вплинути на здоров’я людей, боротьбу зі злочинністю, чистоту навколишнього середовища, стан бюджету та єдиного оподаткування”, Партія Природного Закону створила широку політичну платформу (там само). Багато кандидатів від Партії Природного Закону, включно з кандидатом у президенти Джоном Хеґеліном, заперечували будь-який формальний зв’язок між партією та рухом ТМ (там само). Проте „неформальних зв’язків” більше, ніж достатньо, і навіть сам голова Партії Природного Закону Боб Рот стверджував: „ Про ТМ і партію багато писали у пресі. Не секрет, що це партія ТМ” (там само). Ще 1995 року „серед кількох десятків кандидатів у Конгрес та Законодавчі збори штату Каліфорнія, підтриманих партією, майже всі займалися Трансцендентальною медитацією” (там само).

Зараз, хоча „десятки досліджень довели шкідливий вплив медитації” (Encyclopedia of New Age Beliefs, 1996, с. 438), ТМ продовжує залишатися найрозповсюдженішою формою медитації в США. Тисячі шкільних вчителів займаються медитацією за цією системою, багато-хто потягли за собою своїх учнів. Хоча ТМ і була на законній підставі вигнана зі шкільних класів... у деяких школах продовжують викладати її методики” (там само). За сучасними оцінками, „справа ТМ Махаріші Махеш Йоги коштує від 3 до 4 млрд. доларів” (там само).

ВЧЕННЯ
Трансцендентальна медитація (ТМ) – одна з відгалужень індуїзму, східної релігійної традиції. На рівні окремої людини та в практичному плані ТМ – це „духовна практика, що називається йогою, яка пропонується західному світу під виглядом „наукового” способу зниження стресу і знаходження миру всередині себе” (Walter Martin, The New Cults, 1980, с. 91). Вона обіцяє „найвищі результати з найменшими зусиллями” (там само, сс. 91-92), для досягнення яких потрібно лише по 20 хвилин медитації двічі на день. Але на космічному рівні Світовий План ТМ „має на меті... розв’язати проблеми, що століттями переслідували людство. Враховуючи настільки утопічні цілі, ТМ цілком можна вважати різновидом мілленаристського Руху Нової Ери” (The Religious Fringe, с. 209).

Хоча рух ТМ намагається викладати свої погляди науковою мовою чи в нейтральних поняттях та пропагандує „свої медичні досягнення як форму релаксації”, він „вкладає у свій підхід чисто пантеїстичні ідеї. Незважаючи на те, що методику можливо вивчити чисто механічно, питання „Як?” і „Чому?” неминучо заведуть новонаверненого у світ східної філософії” (David K. Clark and Normal L. Geisler, Apologetics in the New Age: A Christian Critique of Pantheism, 1990, с. 10).

БОГ: Махаріші, міркуючи про Бога, говорив: „Єдина вічна, абсолютна Істота, що не має особи, проявляє себе в багатьох формах життя й існування в творінні” (The New Cults, с. 96). Таким чином, не важко погодитися з Елліотом Міллером, що „Бог в ТМ – пантеїстичний...” (там само). Пантеїзм – це точка зору, яка „заперечує особистість Бога і прирівнює Бога до сил та законів Всесвіту” (What Everyone Should Know about Transcendental Meditation, 1975, с. 88).

ПРИРОДА ЛЮДИНИ: Махаріші вчить, що людина за своєю природою доброчесна та непорочна, і каже, що: „простота та невинність вже глибоко укорінилися в самій природі кожної людини” (TM Wants You, с. 149). Пам’ятаючи його висловлювання: „Безособовий Бог – це Істота, що перебуває у серці кожного. Кожна людина, за своєю істинною природою, є безособовим Богом” (там само), – неможливо сумніватися в тому, що Махаріші вважає людину доброчинною за своєю суттю.

ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ: Як відзначив Гордон Льюіс, „за вченням ТМ, найвищою потребою людини... є прагнення до стану свідомості, що названий Єдністю” (What Everyone Should Know about Transcendental Meditation, 1975, с. 25). І далі: „Згідно з діагнозом Махаріші, найбільша проблема людини полягає у відсутності усвідомлення своєї особистої божественної Сутності. Замість того, щоб досягати свідомості Бога, люди намагаються бути доброчесними чи просто думають про Бога” (там само, с. 23). Ось слова самого Махаріші: „Всі нещастя світу витікають з нерозуміння цього єдиного моменту” (там само).

СПАСІННЯ ЛЮДИНИ: Махаріші вчив: „Будьте тверді й знайте, що Ви – Бог, бо коли Ви будете знати, що Ви – Бог, Ви будете жити, як Бог” (TM Wants You, с. 150). Як уже відзначалося, „за вченням Махаріші, людина забула про свою внутрішню божественність через те, що втратила просту техніку, що дозволяє її переживати. Ця втрачена техніка і є ТМ” (там само, сс. 150-151).

Під час Пуджі – „ритуалу посвяти... під час якого навчають медитації” – людина проходить через індуїстську церемонію, вклоняючись індуїстським богам і приносячи їм в жертву фрукти, квіти й тканини” (The New Cults, с. 95). Міллер відзначає: „Лише після того, як відбулася така церемонія, людина, що посвячується, може отримати свою мантру для медитації” (The New Cults, с. 95). Мантра „передається вчителем учню... як свого роду зброя для того, щоб відганяти міркування, думки і роздуми й поєднувати того, хто медитує з божественним всередині нього. Це звук, що не має смислу, на зразок ОМ, вібрації від якого ведуть до союзу з Вашим Першоджерелом”, – пише Льюіс (What Everyone Should Know about Transcendental Meditation, 1975, с. 86). Цікавий факт: „сам Махаріші зізнається, що використання мантри викликає богів і духів зі світу духів” (The New Cults, с. 96).

ВІДПОВІДЬ ІЗ ПОЗИЦІЇ ХРИСТИЯНСТВА
Оскільки Махаріші та його послідовники стверджували, що ТМ – не релігія, деякі „юдейські, протестантські та католицькі лідери схвалювали своїх парафіян, які займалися ТМ, а багато-хто з них й самі захоплювалися нею. Але ТМ – це індуїзм. Її витоки, обряд посвячення, природа, практика і теорія – все це є релігійним за своєю суттю” (там само, с. 95). „Всупереч сьогоднішнім заявам ТМ, ТМ є індуїстською релігійною системою, несумісною з християнством. Вона заперечує головні положення християнської віри й проповідує порожню індуїстську систему монізму і майя” (там само), до того ж, монізм стверджує, що „між добром і злом чи Творцем та його створінням нема істотної різниці” (What Everyone Should Know about Transcendental Meditation, 1975, с. 87), а майя передбачає, що „світ не такий, яким здається” (Apologetics in the New Age..., с. 239).

Очевидно, що присутність в ТМ ідолопоклонницького поганського обряду Пуджі (всупереч Книзі Вихід 20:2-5), неспроможність бачити, а, тим більше, поважати чітку відмінність між творінням і Творцем (всупереч Посланню до Римлян 1:25) і положення про доброчесність всіх людей (всупереч Євангелії від Луки 11:13), демонструє несумісність ТМ з християнством та неприйняття нею Христа як істинного Бога, істинного спасіння та істинної надії людини.

Важлива нотатка

Той факт, що на цьому сайті міститься інформація про ту чи іншу групи означає лише те, що ми маємо саме богословську незгоду. Цим ми не висловлюємо свою думку про шкідливість групи із соціологічної або психологічної точки зору, окрім тих випадків, коли про це зазначено прямо.