Мормони

Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів

ЗАСНОВНИК: Джозеф Сміт – молодший.

ДАТА ЗАСНУВАННЯ: 6 квітня 1830 р.

СВЯЩЕННІ КНИГИ: Книга Мормона, Учення і Заповіти, Дорогоцінна Перлина, Біблія.

ОФІЦІЙНІ ВИДАННЯ: Church News – щотижнева газета на 16 шпальтах; The Ensign – щомісячний журнал різними мовами світу; „Паросток” – додаток до журналу „Ліагона”, призначений для дітей.

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА: Церквою головує Перше Президентство: Пророк (він є і Президентом Церкви) та два його радники. Їм підпорядковується Кворум Дванадцятьох Апостолів. Третій рівень ієрархії складають Перший та Другий Кворуми Сімдесятників, які в свою чергу підпорядковані Президентству Сімдесятників (група з сіми чоловік). Завершує ієрархію Верховний Єпископат з трьох чоловік. Уся ця структура вцілому називається „Генеральні Авторитети”.

ХАРАКТЕРНІ ТЕРМІНИ: По місцях церква мормонів існує у вигляді місій, колів та приходів. Храми використовуються не для богослужіння, а для проведення обрядів для живих та померлих. Право відвідувати храми мають менше, ніж десять відсотків СОД.

ІНШІ НАЗВИ: мормони, СОД (Святі Останніх Днів).

ІСТОРІЯ
Джозеф Сміт народився 1805 року в містечку Шарон, штат Вермонт і вже у юному віці дав початок організації, яка до нашого часу стала однією з найбільших нехристиянських релігій і таких, що найшвидше зростають.

За офіційною версією церкви СОД, 1820 р., після молитви Сміта про те, до якої церкви пристати, йому з’явилися Бог Отець і Бог Син. Ісус сказав Сміту, що він не повинен приставати ні до однієї з церков, бо всі вони „неправильні”, а всі віровчення християнських церков „огидні” (Дорогоцінна Перлина, Джозеф Сміт – Історія 1:19).

Слідом за цією подією (її зазвичай називають Першим Видінням) Сміту кілька разів з’являвся ангел на ім’я Мороній, який 1827 р. вручив йому стос золотих листів, схованих на пагорбі недалеко від будинку Смітів у Пальмайрі, штат Нью-Йорк.

З 1827 р. по 1830 р. Сміт за допомогою друзів переклав золоті листи англійською мовою. Так виникла Книга Мормона. Вона була видана 1830 р. і стала першою й головною священною книгою церкви мормонів. До того часу Сміт вже встиг офіційно створити Церкву СОД, і кількість його послідовників зростала. Наступних десять років штаб-квартира церкви знаходилася у Кертланді, штат Огайо, Індепенденсі, штат Міссурі та Фар-Уесті, штат Міссурі. Нарешті, 1839 року мормони знайшли тихе пристановище у місті Нову, штат Іллінойс, де й залишалися до 1844 р.

Саме в Нову зародилися багато характерних вчень мормонів. Нову розростався й став другим за величиною містом штату. Проте це розростання стало причиною деяких чварів з околишніми поселеннями. Ці чвари завершились загибіллю Сміта у в’язниці міста Картидж, штат Іллінойс, 27 червня 1844 р. (Gordon B. Hinckley, Truth Restored, рр. 41-86).

Після вбивства Сміта на керівництво церквою СОД претендували кілька визначних її членів. Кожен наполягав на своєму праві очолювати церкву, а деякі навіть заявляли, що Сміт призначив їх своїми спадкоємцями. У результаті цих суперечок виникло близько 100 великих і маленьких мормонських сект (Steven Shields, Divergent Paths of the Restoration). Найбільша з них – Реорганізована Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів.

Більшість мормонів пішли слідом за Брігемом Янгом, який вивів своїх прихильників у долину Солоного озера, де з плином часу додав до вчення церкви деякі нові оригінальні положення. Сьогодні центр Церкви СОД, звідки здійснюється керівництво її діяльністю в усьому світі, знаходиться в Солт-Лейк Сіті, штат Юта.

ВЧЕННЯ
ТРІЙЦЯ: мормони сповідують політеїзм (багатобожжя). Джозеф Сміт казав: „Я буду проповідувати про множественність Богів. Я завжди стверджував, що Бог – самостійна особистість, Ісус Христос – окрема і відмінна від Бога Отця особистість, і Святий Дух – самостійна особистість і Дух: і вони втрьох є окремими особистостями і трьома Богами” (Teachings of the Prophet Josepf Smith, p. 170).

Апостол мормонів Брюс Р. Мак-Конкі висловлювався про Божество так: „Множественність Богів: три окремі Особистості: Отець, Син і Святий Дух складають Божество. Оскільки кожен з них є Богом, вже з одного цього чітко випливає те, що існує не один Бог. Для нас же, якщо говорити у належному вузькому сенсі, ці троє – єдині Боги, яким ми вклоняємося. Проте, окрім них, існує безмежна кількість святих особистостей, що вийшли з незчисленних світів, які перейшли у піднесення й, таким чином, є Богами” (Bruce R. McConkie, Mormon Doctrine, pp. 576-577).

БОГ ОТЕЦЬ: Джозеф Сміт пояснював: „Я збираюся розповісти вам, як Бог став Богом. Ми уявили і припустили, що Бог був Богом від вічності. Я спростую цю ідею й заберу завісу, щоб ви могли побачити. Колись він був людиною, подібною до нас; так, той самий Бог, Отець всіх нас, жив на землі, подібно до Ісуса Христа” (History of the Church, vol. 6, p. 305).

БОГ СИН: Брігем Янг стверждував: „Народження Спасителя було настільки ж природним, як і народження наших дітей; воно було результатом природної дії. Він пізнав плоть та кров і був зачатий своїм Отцем точно так само, як і ми були зачаті своїми” (Journal of Discourses, vol. 8, p. 115). Апостол Мак-Конкі пояснював: „І Христос народився у світ як буквальний Син цієї Святої Істоти; він народився у тому ж особистісному, справжньому й буквальному сенсі, в якому будь-який смертний син народжується від смертного батька. Він був зачатий та народжений в результаті нормального й природного ходу подій” (Mormon Doctrine, р. 742).

Як стверджує Мілтон Хантер, член Першого Кворуму Сімдесятьох, Ісус є братом Люцифера. „Про призначення Христа Спасителем світу сперечався один з інших синів Бога. Його звали Люцифер, син зорі. Гордий, амбіційний, жадібний до влади й слави, цей духовний брат Ісуса відчайдушно намагався стати Спасителем людства” (The Gospel Through the Ages, p. 15).

СВЯТИЙ ДУХ: Мормони розрізняють Святого Духа (Holy Ghost) і Святого духа (Holy Spirit). Як стверджував мормонський апостол Маріон Дж. Ромні, „Святий Дух (Holy Ghost) – це особистість, дух, третій член Божества” (The Ensigh, May 1977, pp. 43-44). Шостий пророк СОД Джозеф Ф. Сміт пояснював, що Святий дух (Holy Spirit) – не особистість, а, швидше, надприродна сила: „Ви можете називати його Духом Бога, ви можете називати його впливом Божого розуму, ви можете називати його субстанцією його сили; як би його не називали, це – дух розуму, що пронизує Всесвіт” (Mormon Doctrine, рр. 752-753).

ПРИЗНАЧЕННЯ ЛЮДИНИ: Лоренцо Сноу, п’ятий пророк церкви СОД, вигукував: „Бог колись був таким, як зараз людина; таким, як зараз Бог, людина може бути” (The Ensigh, February 1982, pp. 39-40). Це означає, що кожен чоловік, що відповідає стандартам мормонізму, стане богом і буде правити своєю особистою планетою. А як же жінки? На це питання відповів Джозеф Філдінг Сміт, десятий пророк церкви, коли він казав про спасіння людини, чи „піднесення”, як називають це мормони.

„Отець обіцяв нам, що за нашу вірність благословить нас всією повнотою його царства. Іншими словами, ми отримаємо привілей стати такими, як він. Щоб уподібнитися до нього, ми повинні володіти всією владою божества; таким чином, чоловік та його жінка, коли вони досягнуть слави, будуть мати духовних дітей, які врешті-решт прийдуть на землю, подібну до нашої, пройдуть через такі ж випробовування у своєму смертному існуванні та, якщо збережуть вірність, також отримають повноту „піднесення” і пізнають ті ж благословіння. Цьому розвитку немає кінця; він буде тривати вічно. Ми станемо богами та отримаємо владу над світом, і світи будуть населені нашими нащадками. Для цього в нас буде безкінечна вічність” (Doctrines of Salvation, vol. 2, p. 48).

ІНШІ ВЧЕННЯ
1. Бог Отець одружений, існує Небесна Мати (Joseph Fielding Smith, Answers to Gospel Questions, vol. 3, pp. 143-144).

2. Усі чоловіки й жінки, що будь-коли жили на землі, є духовними нащадками Божественного Отця й Божественної Матері. Кожна людина була духовно зачатою та народженою в передземному духовному світі (Mormon Doctrine, р. 589).

3. Чорношкірі люди чорні через свою неправильну поведінку в передземному житті (Three Degrees of Glory, p. 21).

4. До числа храмових обрядів належать: хрищення для мертвих, омовіння й помазання для живих та померлих (McConkie, Mormon Doctrine, pp. 72-74, 226-228).

5. Спасіння, чи „піднесення”, за якого люди стають богами, ґрунтується на добрих справах або заслугах людини (Church News, October 8, 1988, p. 23; The Religion of the Latter-Day Saints, p. 160).

6. Біблія використовується, але ставитися до неї потрібно з обережністю, оскільки в ній є багато помилок, і відсутні багато важливих частин (8-й Символ віри; The Ensigh, January, 1989, pp. 25,27).

КІЛЬКІСТЬ В КРАЇНАХ СНД І БАЛТІЇ
Кількість членів церков СОД за даними на початок 2002 року в країнах СНД і Балтії: Росія – 15 128 чол., Україна – 7 990 чол., Арменія – 850 чол., Литва – 640 чол., Естонія – 621 чол., Латвія – 544 чол., Білорусь – 394 чол., Грузія – біля 50 чол., Казахстан – біля 30 чол. (http://www.cumorah.com). Згідно з офіційними даними на кінець 2002 року кількість членів церков СОД в цих країнах склала: Росія – 16 638 чол., Україна – 8 627 чол., Арменія – 1 265 чол., Литва – 735 чол., Естонія – 677 чол., Латвія – 651 чол., Білорусь – 403 чол., Грузія – менше 100 чол., Казахстан – менше 100 чол. (The Deseret Morning News 2004 Church Almanac).

ВІДПОВІДЬ З ПОЗИЦІЇ ХРИСТИЯНСТВА
1. Є лише один Бог (Ісая 43:10; 44:6-8; 45:5-6,12,18; 45:9; 48:12; 1Коринтян 8:4).

2. Люди не є синами й доньками Бога від передземного народження (Івана 1:12, „владу дав бути”).

3. Спасіння – безкоштовний дар Бога, а не те, що необхідно заробити чи заслужити (Римлян 3:24; 4:4-5; 5:1; Ефесян 2:8-10; Тита 3: 5-7).

4. Святий Дух – це Особистість, а не просто сила (Івана 16:13-14).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Берри Гарольд Дж. Во что они верят. – Москва: Духовное возрождение, 1994. – 392 с.

2. Боа Кеннет и Литтл Пол. Лабиринты веры и путь к истине. – Slavic Gospel Press, 1992. – 316 с.

3. Бутаков Павел. Христиане ли мормоны? – Западно-Сибирская Христианская Миссия. – 16 с.

4. Кайзер Эдгар П. Как противостоять мормонам. – СПб: „Андреев и согласие”, 1995. – 55 с.

5. Кован Марвин В. В ответ на заявления мормонов. – Киев: „Руфь”, 1998. – 179 с.

6. МакДауэлл Джош и Стюарт Дон. Обманщики. Во что верят приверженцы культов. Как они заманивают последователей. – Москва: „Протестант”, 1993. – 224 с.

7. Мартин Уолтер. Царство Культов. – СПб: „Логос”, 1992. – 351 с. 8. Порублев Николай. Культы и мировые религии. – Москва: „Благовестник”, 1994. – 335 с.

9. Хиндсон Ричард Эд. Ангелы обмана. – Москва: „Протестант”, 1994. – 239 с.